RU   UA

Печінка – найбільша залоза шлунково-кишкового тракту, що виконує функцію біохімічної лабораторії всього організму.

Основні функції:

  • Участь в обміні речовин: всі поживні речовини, що всмоктуються в кров з травного тракту, — продукти переварювання вуглеводів, білків і жирів, мінерали і вітаміни — проходять через печінку і в ній переробляються. Печінка синтезує найважливіші білки крові (альбумін, фібриноген, протромбін, церулоплазмін, трансферин, ангіотензин та ін.) за допомогою яких відбувається регуляція онкотичного тиску, артеріального тиску, гемостазу, метаболізму заліза та ін. Забезпечує енергетичні потреби організму глюкозою і конвертує різні джерела енергії (вільні жирні кислоти, амінокислоти, гліцерин, молочну кислоту та ін.) в глюкозу (так званий глюконеогенез). Печінка також безпосередньо бере участь у метаболізмі вітамінів А, В, С, D, E, К, РР і фолієвої кислоти.
  • Участь у травленні: печінка виробляє жовч, яка підступає в 12-палу кишку. Жовч бере участь в кишковому травленні, сприяє нейтралізації кислої кашки, що надходить із шлунка, розщеплює жири і сприяє їх всмоктуванню, чинить збудливу дію на перистальтику товстого кишечнику. За добу печінка виділяє до 1-1,5 літрів жовчі.
  • Бар'єрна або захисна функція: печінка знешкоджує отруйні речовини, які виробляються в організмі в процесі обміну речовин, наприклад, аміаку, фенолу, етанолу, ацетону та кетонових кислот і видаляє з організму надлишок гормонів, медіаторів та вітамінів. Наприклад, аміак — токсичний продукт азотистого обміну, перетворюється в печінці в безпечну сечовину. Печінка також виконує роль перешкоди, як для токсичних продуктів розпаду, так і для отруйних речовин, що потрапили в організм з кров'ю (віруси, мікроби, різні токсини), частково перетворюючи їх в нешкідливі з'єднання, а частково руйнуючи за допомогою хімічної модифікації.